“Якщо наше суспільство не може нормально функціонувати, якщо воно перебуває у постійній кризі, якщо в ньому стільки насильства і страху – чи це не тому, що ми вже неспроможні розуміти, що означає бути людьми, бути людяними? Ми схильні думати, що бути людиною – це нагромаджувати знання, владу, силу, багатство, домагатися суспільного визнання. Ми забули про людське серце. Для нас воно – це лиш місце слабкості, сентиментальності, суб’єктивних емоцій. Ми повинні відкрити серце як місце, де приховане джерело життя – та сила, що дозволить нам вирватись із полону нашого егоцентризму, допоможе зростати, ставати відкритішими до інших, віднаходити первозданну, глибинну красу людини”.
ЗМІСТ
САМОТНІСТЬ
- Страждання, спричинене самотністю
- Порядок і хаос
- Парадокс спільноти
- Любов виводить з хаосу
- Любов розуміє
- Любов радіє і святкує
- Любов прощає
ПРИНАЛЕЖНІСТЬ
- Зв’язок з іншими людьми
- Назад до дитини
- Чи людям слабшим відведено місце поміж нас?
- Приналежність, що замикає
- Приналежність – місце зросту до зрілості та свободи
- Належати разом до плюралістичного суспільства
ДОРОГА ЗЦІЛЕННЯ: ВІД ВІДКИНЕННЯ ДО ПРИЙНЯТТЯ
- Прірва, яка розділяє нас
- Страх – основа упереджень та відкинення
- Походження страхів
- Серце
- Дорога серця
- Життя в теперішній миті
- Ставати людяним
- Прийняти власні обмеження
ДОРОГА ДО СВОБОДИ
- Персональний вимір
- Тривога в глибині нашої душі
- Ознаки свободи
- Дорога до свободи
- Дорога до свободи (закінчення)
ПРОЩЕННЯ
Попередній запис
Наступний запис