Роздуми в пустелі

«Роздуми в пустелі» народились у найбільшій пустелі світу – у Сахарі. Саме там автор переосмислив багато речей – щодо Бога, молитви, себе, свого життя, інших людей…

Після своєї подорожі він спробував перенести досвід пустелі у звичайні міські будні, у вир щоденної метушні.

А. Пронцато розглядає пустелю не як географічне місце, а як життєвий простір, в якому можна «дихати Духом» і ставати щоразу ближчим до Бога.

ЗМІСТ

ВСТУП – Пустеля: пісок схиляє до роздумів

• Пустеля відкривається лише перед тим, хто відмовляється її підкорювати
• Молитва як форма дієслова «очікувати»
• Небезпечно! Молитва
• Коли хижак помічає здобич…
• Дух проходить пустельними шляхами
• Не ізоляція, а співучасть
• Пустеля та нагі люди
• Бог допомагає нести тягар, але не сміття
• Рухомі гори
• Покірність
• Створімо людину
• Хто є «відкритою» особою?
• Молитва змушує сміятися
• Митися піском
• Спілкування з глибиною
• Аж до останньої краплини
• Майбутнє знаходиться поза біваком
• Нестравність через відсутність поживи
• Повернення до Єгипту
• Пустеля та бажання заново народитися
• Бути дітьми
• Втікачі чи здобувачі?
• Людина молитви, яку не впізнати
• Людина молитви – ексцентрик
• Неспроможність втечі
• Важлива їхня присутність
• Похвала простоті
• Похвала безкорисливості
• Дозволь, щоб Слово заволоділо тобою
• Починаю сумніватися, що…
• Піддатися неймовірним речам
• Мушу стати неврівноваженим
• Очі сови…
• «Нехай буде темрява…»
• Щоб помічати те, що бачиш
• Вуха лиса
• Хліб, який стає каменем
• Мовчання – це світло
• Дозволь тобі щось сказати
• Божий дім – це єдине місце, де людина може оселитися
• Скорпіон порушує спокій пустелі
• Пустеля не творить естетів
• Пустеля: асфальт, який спонукає до молитви